Привіт) Мене звати Юлія Грицишин, і я рада вітати вас в спільноті прогресивних жінок, які цікавляться саморозвитком.
Ми всі різні, але є речі які нас об’єднують:
- Ми віримо в те, що жінка може успішно поєднувати ролі дружини, матері, працівниці, мисткині, волонтера та інші, не забуваючи про себе і свої потреби.
- Ми маємо мрії та працюємо для їх реалізації. При цьому розуміємо, що чарівних таблеток для миттєвих результатів не існує.
- Ми постійно працюємо над собою, вчимося і намагаємось жити усвідомлено.
- Не зважаючи на всю серйозність вищесказаного йдемо по життю легко і з гумором)
Ми зустрічаємось як на “живих” майстер класах, так і на онлайн марафонах і тренінгах. Працюємо індивідуально та групами. Але незалежно від формату наші зустрічі проходять продуктивно, в приємній атмосфері і дають хороший заряд енергії та мотивації .
Ну а тепер кілька слів про себе.
Щоб не писати довгу і детальну автобіографію, просто розкажу вам кілька історій із свого життя.
Історія 1
В школі я була відмінницею. Але усно відповідати не любила. Незважаючи на те, що у мене добре «підвішений язик» і з пам’яттю все в порядку.
Варто було уявити, що я стою і весь клас дивиться на мене, як мені ставало погано. А участь у шкільних концертах взагалі була мукою. Слава Богу, такі заходи в нас були не часто).
І чим старша я ставала, тим більше проблем на базі низької самооцінки в мене виникало. Дійшло до того, що коли я вчилась в університеті, мені іноді було легше сказати вчителю, що я не підготувалась, ніж відповісти.
Я не знала чого хочу, що люблю. Якщо я щось робила, то завжди думала, що зробила це не достатньо добре. А якщо і добре, то все рівно нічого особливого в цьому нема, кожен так може. Словом, обесцінювала себе і свою діяльність всіма можливими способами.
А скільки можливостей я втратила вже в дорослому віці тільки тому, що боялась розкрити рота і висловити свою думку! І як мені було образливо, коли хтось інший озвучував мої ідеї і вони виявлялись хорошими чи правильними.
В стосунках з коханим низька самооцінка виливалась в ревнощі, бажання контролювати чоловіка, недовіру і як наслідок, часті сварки.
Тягнулась ця історія довго, поки нарешті в моєму житті не з’явився наставник – Іцхак Пінтосевич. Завдяки йому я відкрила для себе світ тренінгів, коучингу та онлайн навчання. А згодом наважилася і “попросилася” до коуча в 3х місячну роботу над своєю самооцінкою.
Пройшов час. Тепер я сміливо озвучую свої думки. Не боюся публічних виступів. Мене часто запрошують виголошувати промови на шкільних та інших заходах в синів.
Я проводжу майстер класи, вебінари, коуч-сесії. Знімаю відео. Легко знайомлюсь з людьми і маю друзів по всьому світу.
Як чоловік, так і я, почуваємось вільно і комфортно в стосунках. З початком війни ми живемо в різних країнах, але довіряємо один одному. Якби питання з самооцінкою і ревнощами не було вирішене до цього часу, навряд чи наша сім’я пережила би цей період і не розпалась.
Тепер я знаю себе, свої здібності і те, чого варта. Живу повноцінним і щасливим життям. І допомагаю іншим справлятися з подібними проблемами.
Якщо в нашому житті є щось, що нас не влаштовує – в наших силах це змінити. А з наставником і в хорошій компанії це робиться набагато швидше і легше.
Історія 2
Після закінчення університету я одразу вийшла заміж і вирішила, що буду заробляти на прямих продажах, оскільки ще з студентських років співпрацювала з косметичною компанією “Мері Кей”.
Спочатку я не збиралась нічого нікому продавати, замовлення робила виключно для себе. Потім почались конкурси, подарунки, підсумкові збори, конференції.
Я бачила, як інших консультантів нагороджують за хорошу роботу, як їм аплодують і ними захоплюються. Звісно, мені захотілось так само.
Я купувала красиві блокнотики і ручки, ставила на робочому столі букет квітів та листівки з зображенням нагород і починала “планувати”. Розграфлювала сторінку на колонки, ділила необхідні об’єми продаж на кількість днів в місяці, прописувала необхідну кількість клієнтів, любувалась написаним і… все. Коли доходила справа до того, де цих клієнтів брати, починались проблеми.
Я переглядала телефонний записник. “Так, ця ще не доросла, цій нецікаво, в тої з фінансами напряг, а та в іншій області живе”. Потім згадувала, що в мене багато інших справ і йшла займатися ними. Через кілька днів згадувала про свій “план”. Знову переглядала телефонний записник, зрештою вибирала одну потенційну клієнтку і ще тиждень думала, як би то їй зателефонувати.
Таким чином, в мріях про досягнення і з мінімальними результатами пройшли студентські роки. Почалось доросле життя, і потрібно було вирішувати – я далі граюся в бізнес-леді, але при цьому йду на роботу яка приносить дохід, чи міняю підхід і заробляю в “Мері Кей”.
Я обрала другий варіант. Поставила ціль. Створила карту мрій, центральне місце в якій зайняв золотий кулон в вигляді орхідеї – подарунок від “Мері Кей” за певний рівень продаж. Детально вивчила всі інструкції і рекомендації компанії і почала діяти відповідно до них.
Я була настільки емоційно заряджена, що лягала спати і прокидалася з думкою про свою ціль. Це додавало мені рішучості, коли треба було просити рекомендації, телефонувати незнайомим людям і запрошувати їх на тестування косметики.
Чим закінчилася ця історія? Кулон-орхідею я не отримала). Для цього було потрібно виконувати певний об’єм продаж 4 квартали поспіль. Три квартали я “закрила”, а в четвертому зупинилася. Це були пізні терміни вагітності, тож мої пріорітети змінилися).
Тим не менш, і доходи, і нагороди, і визнання я отримала)).
Урок, який я засвоїла з цієї історії:
Мріяти це добре, але мрії повинні підкріплятися грамотним плануванням, в якому будуть враховані ваші особливості, і систематичними діями. Тільки таке поєднання дає хороші результати.
Історія 3
Після виходу з декрету в мене з’явився новий бізнес – магазин дитячих товарів. Паралельно я все ще займалась прямими продажами, але вже не так активно.
За кілька років народився другий син.
На перший погляд, в мене було все для щастя – люблячий чоловік, діти, власний бізнес, можливість відпочивати закордоном.
Але все рівно чогось бракувало. Хтось всередині тихенько говорив – ти можеш більше. В тебе є таланти і вміння, які ти не реалізовуєш і не розвиваєш.
І я прислухалась. Почала шукати можливості для самореалізації.
Мені завжди хотілося допомагати людям, підтримувати їх на шляху до кращого життя. Тож я вирішила стати коучем.
Чи було це легко? Ні. Бо отримати знання, це одне. А заявити про себе, будучи зеленим новачком, практикувати, робити те, чого раніше ніколи не робила – це зовсім інше.
Тут тобі і страх помилитись, і синдром “самозванця”, і періодичне бажання кинути все і не шукати проблем на свою голову. А ще непорозуміння в сім’ї, бо левову частку твого часу з’їдає навчання і практика. Проблеми з харчуванням, сном і нестача рухової активності. Як наслідок – поява додаткових кілограмів і проблем зі здоров’ям.
Чи можна було зробити все по іншому? Можна. Але в той момент в мене не було розуміння, як саме. Я діяла по звичній схемі, яка в нових умовах не працювала.
Та чим більше я навчалася і практикувала, чим частіше користувалася коучинговими інструментами в своєму житті, тим легше і цікавіше мені ставало.
Тепер мені вдається віднаходити баланс між усіма важливими сферами життя. Там, де раніше я бачила проблеми, бачу цікаві задачі. Вмію “домовлятися” зі своїми страхами, лінню і “тарганами” в голові. Йду за своїми мріями, але враховую як це відобразиться на інших сторонах мого життя. Відслідковую свої неефективні поведінкові стратегії і змінюю їх на такі, які допомагають досягти бажаного.
А ще коучингові навички – це в першу чергу, навички ефективного спілкування. Я навчилась слухати і чути; відсторонюватись від емоцій; опиратись на факти; так доносити свою думку, щоб мене чули і сприймали. Уявляєте, як це вплинуло на стосунки з чоловіком?)
Та й взагалі в стосунках з близькими стало більше взаєморозуміння і прийняття.
Я отримую величезне задоволення від своєї коучингово-тренерської діяльності, від усвідомлення того, що роблю вклад в розвиток суспільства.
З цієї історії я засвоїла такий урок:
Ніколи не пізно вчитися, вдосконалювати себе чи пробувати щось нове. Зміни в одній сфері життя завжди впливають на решту.
І ще кілька фактів про мене:
* Сертифікований Коуч Нового Коду компанії Isaac Pintosevich Systems з 2016р.
* Сертифікований коуч ACC (згідно стандартів Міжнародної Федерації Коучингу).
* Член Міжнародної Федерації Коучингу (ICF).
Сертифікати та пройдені курси можна подивитись тут
* Автор та ведуча онлайн марафону “Як повернути тепло і близькість у стосунки” і “живих” майстер-класів (“У пошуках життєвого балансу”, “Мрій! Плануй! Досягай!” та ін.)
* Автор проекту “Мистецтво побудови стосунків”.
* Коуч проекту “Табата без цукру”.
Відгуки можна почитати тут
* Підприємець та власниця бізнесу.
* Щаслива дружина (20+ років разом) і мама двох синів.
Чим можу бути корисною вам
- На сайті та в соцмережах я ділюся своїм досвідом, корисними лайфаками та коучинговими інструментами для саморозвитку.
- В індивідуальному форматі допомагаю:
– зрозуміти себе і свої власні бажання;
– підвищити свою самооцінку;
– знайти порозуміння з коханим, навчитись спілкуватись так, щоб сварок було менше;
– перетворити мрії в цілі та вибудувати такий план їх досягнення, щоб діяти легко, з інтересом і без надриву;
– подолати страхи, сумніви, лінь та прокрастинацію;
– вибудувати баланс між сім’єю, роботою та власними потребами;
– покращити стосунки з близькими.
- Періодично проводжу майстер класи та онлайн тренінги.
Буду рада допомогти, якщо ви вирішите, що нам по дорозі)
Тепер ми знайомі. Ви знаєте мою історію. Поділіться і своєю! Чим ви займаєтесь? Що цінуєте в житті? Про що мрієте?